Що таке гроза та яка її небезпека для авіації
Гроза — атмосферне явище, що характеризується сильним дощем, громом, блискавкою, градом та високою турбулентністю. Далі детальніше про виникнення грози, а також про небезпеку гроз для авіації.
Купчасто-дощові хмари є хмарами вертикального розвитку та свідчать про нестабільність атмосфери в зонах пролягання. Грози виникають як результат розвитку таких хмар в результаті конвекції та нестабільності в атмосфері.
Тепле повітря легше, а тому підіймається, даючи місце холодному. Створюються умови для конденсації, з’являються крапельки дощу чи кристали льоду. Згодом вони випадають на землю.
Грози найбільше розповсюджені над тропічними та екваторіальними місцевостями, внаслідок прогрівання сонячним теплом, яке нагріває поверхню океанів та землі, викликаючи інтенсивне випаровування води та створення вологої та теплої атмосфери, що сприяє грозам.
Частіше блискавки можна зустріти над океанами чи морями, де ідеальні умови для утворення сильних гроз.
Блискавка
Блискавка під час дощу утворюється через поділ електричних зарядів у хмарах. Коли накопичені заряди стають досить сильними, відбувається електричний розряд, який бачимо як блискавку. Блискавки бувають різної форми та вигляду.
Блискавка становить загрозу для людини, особливо на відкритій місцевості, в зоні формування гроз. Напруга розряду блискавок сягає мільйонів вольтів і здатна на сильні руйнації. За статистикою блискавки щороку вбивають тисячі людей у всьому світі.
В момент удару блискавки небезпека для людини становить не лише розряд, а й суттєве нагрівання повітря до тисячі та більше градусів Цельсія.
Небезпека гроз для авіації
Для пілотів грози чи не найбільш підступне та небезпечне явище.
Польоти в купчасто-дощових хмарах заборонено.
Окрім цього, такі хмари часто розвиваються аж до тропопаузи, тому такі хмари заведено облітати на відстані від 18 до 40 кілометрів, а не, наприклад, зверху. Історія пам’ятає декілька катастроф, одна з яких відбулась в Україні, а саме над Донеччиною. Тоді екіпаж прийняв рішення облетіти хмари, що не вдалось через висоту стелі хмар. Літак тоді звалився у плоский штопор і розбився.
Будь-яка потужна хмара, що розвивається вертикально, уже є підставою зайвий раз облетіти її, адже, як мінімум, спровокує легку турбулентність, інтенсивність якої залежить від багатьох інших факторів, які не завжди очевидні.
Також не менш підступним є град, який часто виникає в районах розвитку гроз. Град практично неможливо визначити як з радара, і візуально. Простіше не наближатися до хмари з підвітряного боку, ніж гадати про те, чи є викид граду з цього чудовиська.
Окрему небезпеку становить обледеніння, умови для якого створюють грози. Це провокує відкладення льоду на важливих частинах літака, а саме двигун, механізація, системи вимірювання і т.д.
Блискавка не лише шкодить людям на землі. Хоч і сучасні літаки захищені від попадання блискавки та це не призводить до критичних наслідків, бажано зайвий раз не ризикувати.
Отже, пілоти стараються не наближуватись до осередків грозової діяльності, адже це може бути передвісником сильної турбулентності, граду, блискавок і неочікуваних умов.
Як пілоти ідентифікують грози
Перш за все, будь-який пілот зобов’язаний підготуватись до вильоту, а саме переглянути відповідну інформацію про маршрут, активні NOTAM, і, звісно, пересвідчитись, що погода задовольняє чинні обмеження. Якщо по маршруту прогнозується гроза, вносяться корективи в маршрут та плануються альтернативні маршрути.
Оскільки грози зустрічаються часто, іноді доводиться діяти по факту їх появи. Таким чином використовується бортове обладнання, а саме метеорадар. В кабіні екіпажу відображається інформація, отримана при роботі метеорадара літака. В кабіні літака відображається інформація про віддаленість та особливості хмар, також є можливість визначити характер їх руху.
Залишити відповідь