Авіація Оновлено: Теги:

Як система EMAS запобігає авіакатастрофам

Зміст

Викочування літака за межі злітно-посадкової смуги (Runway Excursion) — один з найнебезпечніших сценаріїв у цивільній авіації, що може призвести до серйозних наслідків.

За даними Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), щорічно у світі реєструється близько ~30 інцидентів з викочуванням літаків за межі смуги. Ці випадки можуть призвести до значних збитків, як матеріальних (пошкодження літаків, інфраструктури аеропорту), так і людських (травми та, на жаль, іноді летальні випадки).

Коли наприкінці 2024 року в Південній Кореї сталася катастрофа з Boeing 737-800 авіакомпанії Jeju Air, де літак викотився за межі ЗПС та зіткнувся з бетонною стіною, виникло чимало питань стосовно того, а як це узагалі можливо?

Де-факто «стіна» була опорою для антен системи ILS, яку, чи то побудували через необхідність «наростити» висоту антен, чи то що інше. Звісно, рішення було ключовим, і, можливо, якби не це, жертв було б менше, або б узагалі не було.

Однак чи є якась альтернатива простому розширенню зони RSA (Runway Safety Area)?

Для мінімізації цих ризиків була розроблена система EMAS (Engineered Materials Arresting System) – система гальмування літака, що викотився за межі ЗПС. Далі мова піде про EMAS.

EMAS

Так ось, для уникнення катастрофи, згаданої вище, існує ще один спосіб, а саме використання чогось, що допоможе літаку пригальмувати, коли необхідно. Такий собі цивільний «аерофінішер». Звісно, це не буде натягнутий рятувальний трос чи, можливо, парашут, що більш актуально для військових.

Парашутна система на прикладі МІГ-21Аерофінішер на палубі авіаносця

EMAS – система, що складається з блоків спеціального «крихкого» матеріалу, зазвичай пористого бетону, розміщених в кінці ЗПС. При наїзді колесами літака на ці блоки, вони руйнуються, створюючи значний опір та швидко сповільнюючи літак. Цей процес дозволяє ефективно зупинити літак, мінімізуючи пошкодження фюзеляжу та ризик виникнення пожежі.

Блоки EMAS розташовуються в зоні RESA, створюючи своєрідну «гальмівну подушку». Чим глибше занурюються колеса в матеріал EMAS, тим більший опір створюється, забезпечуючи швидку зупинку літака на відносно короткій відстані.

Якщо аеропорт не має достатньої зони безпеки RESA, або особливості місцевості не дозволяють зробити її достатньо довгою (зазвичай це 240–300 м), EMAS стає ефективним рішенням для запобігання викочуванню літака за межі території аеропорту (наприклад, це стало ключовим для аеропорту London City, розташованого в межах наближеної до центру частини міста).

EMAS також може запобігти викочуванню літака на сусідню ЗПС, що особливо актуально для аеропортів з кількома смугами.

Перші експерименти з EMAS проходили в аеропорту JFK (Нью-Йорк). У 1996 році тут встановили прототип з пористого бетону. З того часу принаймні три літаки безпечно зупинилися завдяки EMAS, не отримавши серйозних пошкоджень і без травм серед пасажирів.

Типи EMAS

Існує кілька різних типів систем EMAS, які відрізняються за матеріалом та конструкцією. Найбільш поширеними є:

  • Cellcrete EMAS: система використовує блоки з пористого бетону, які мають високу здатність до поглинання енергії. Блоки Cellcrete мають комірчасту структуру, що дозволяє їм легко руйнуватися під вагою літака, створюючи значний опір.
  • EMS (Engineered Material Systems): система складається з комірок, заповнених легким, але міцним матеріалом, таким як піноскло або спеціальна кераміка. Коли колеса літака наїжджають на ці комірки, вони стискаються та руйнуються, поглинаючи кінетичну енергію.

На міжнародному рівні стандартизованої вимоги до EMAS поки немає — ICAO не має SARP, присвячених саме цій темі.

Водночас FAA видало Advisory Circular AC 150/5220-22B, що визначає вимоги до дизайну, встановлення, експлуатації й обслуговування EMAS. Згідно з цим документом, система має витримувати вплив стихійних явищ, бути вогнетривкою та проєктуватися на 20-річний термін служби.

Отже

Місце катастрофи Boeing 737 Jeju Air в аеропорту Муан

EMAS — це сучасне інженерне рішення, яке допомагає безпечно зупинити літак у разі викочування за межі ЗПС. Хоча система не завжди дешева й вимагає певного простору, вона здатна зберегти життя пасажирам і уникнути катастрофічних пошкоджень літака та інфраструктури навколо аеродрому.

У випадках, коли аеропорт має обмежену довжину RESA або складний рельєф, встановлення EMAS може врятувати життя.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *