Авіаційні позивні та їх роль у повітряному русі

Зміст

• Історія та еволюція
• Типи позивних у цивільній авіації
• Рейсові (комерційні)
• Реєстраційні
• Скорочені (змішані)
• Специфіка використання позивних
• Спеціальні суфікси
• Схожі позивні
• Роль у системі управління повітряним рухом (УПР)
• Військові позивні
• Отже

Позивний в авіації (англ. call sign) — це уніфікований ідентифікатор, що використовується для однозначної комунікації повітряного судна з наземними службами та іншими літаками. Це критично важливий елемент, що забезпечує чітку та надійну ідентифікацію про той чи інший борт у повітряному просторі.

Система позивних є результатом тривалої міжнародної стандартизації під егідою ICAO та активно застосовується як у цивільній, так і у військовій авіації.

Історія та еволюція

Історично позивні з’явились на початку XX століття разом із впровадженням радіозв’язку в авіації. Перші стандарти почали розроблятися у 1920-х роках Міжнародною комісією аеронавігації (попередницею ICAO). З розвитком авіації виникла потреба в системі, яка б мінімізувала ймовірність неправильного розуміння та плутанини в ефірі.

Після Другої світової війни було прийнято алфавіт “Able Baker”, який використовувався союзними військами. У 1956 році НАТО затвердило оновлений міжнародний фонетичний алфавіт (часто називається “Альфа, Браво, Чарлі…”), який згодом був прийнятий ICAO та Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU), ставши глобальним стандартом авіаційної комунікації.

Типи позивних у цивільній авіації

Рейсові (комерційні)

Формуються із зареєстрованої в ICAO «радіо-назви» авіакомпанії та номера рейсу. Приклад:

Speedbird Seventy-Five — рейс BA 75 British Airways.

Великі лайнери додають суфікси: Heavy для маси понад 136 т, Super — для A380. Медичні перевезення стартують із префікса Medevac.

Реєстраційні

Приватні та бізнес-літаки використовують бортовий номер, читаючи кожну літеру фонетичним алфавітом:

N978CP → November Nine Seven Eight Charlie Papa.

Після установлення зв’язку диспетчер може скоротити позивний до трьох останніх символів.

Скорочені (змішані)

У деяких країнах дозволено комбінувати телефонний код оператора й хвостовий номер:

Aerostar Bravo Charlie для UR-ABC.

Специфіка використання позивних

Спеціальні суфікси

Для підвищення ситуаційної обізнаності до позивних можуть додаватися спеціальні суфікси:

• “Heavy”: обов’язковий суфікс для літаків із максимальною злітною масою понад 136 тонн
• “Super”: для найбільших повітряних суден (Airbus A380, Ан-225 “Мрія”)
• “Medevac”: префікс для медичних евакуаційних рейсів
• “Pan-Pan-Medical”: для менш критичних медичних перевезень

Схожі позивні

Раніше комерційні та радіопозивні номери майже збігалися, але з ростом авіаційного трафіку та появою схожих цифр виникало плутанина (наприклад, UA1531 vs UA1351 або UA2124 vs UA3124). Щоб знизити ризик помилкового прийняття команд, авіаперевізники почали додавати літери до цифр — так з’явилися позивні на кшталт UKA1F (Україна Авіа рейс 1Foxtrot) або SKY17T (Скайлайн 17Tango).

Роль у системі управління повітряним рухом (УПР)

Позивні інтегровані в усі аспекти роботи УПР:

1. Радіообмін: кожне повідомлення починається з адресації з використанням позивних
2. Наземні служби: органи УПР також мають стандартизовані позивні (“Kyiv Ground”, “Lviv Tower”)
3. Електронні системи: позивний є обов’язковим елементом плану польоту та передається автоматизованими системами (ADS-B, транспондери Mode S) як Flight ID

Військові позивні

Військові користуються гнучкою системою. Для перельотів через цивільний простір звучать адміністративні позивні на кшталт Reach 3179 (вантажний борт USAF). Під час навчань або бойових дій екіпаж переходить на тактичні назви — Falcon 1, Jaguar 2 — які змінюються від місії до місії. Окрема категорія — державні VIP-позивні (Air Force One, Ukraine 1 тощо).

Отже

Авіаційні позивні забезпечують чітку комунікацію між авіадиспетчерами та екіпажами.

Розуміння правил формування, вимови та застосування позивних є ключовим елементом безпеки комунікації в повітряному просторі.