Основні діапазони радіочастот в авіації
Зміст
Як і будь-які величини, радіочастоти також класифікуються. Особливо це актуально в авіації. Далі коротко розкажу про основні діапазони радіочастот в авіації.
Женевська конференція 1959 року
Основи міжнародного розподілу радіочастот були закладені на Всесвітній конференції в Женеві у 1959 році. Ця конференція стала першою значною зміною міжнародних правил використання радіочасто, особливо в авіації та космонавтиці.
Головним регулювальним органом є Міжнародний союз електрозв’язку (ITU), який визначає частотні діапазони для авіаційних потреб.
Основні діапазони частот в авіації
В авіації використовуються різні діапазони радіочастот, кожен з яких призначений для конкретних цілей, таких як навігація, зв’язок з авіаційними станціями та управління повітряним рухом.
| Діапазон | Частота | Застосування |
|---|---|---|
| Низькі частоти (LF) | ~190–535 kHz | Навігація (NDB) |
| Середні частоти (MF) | ~300–3000 kHz | Радіомаяки, історично — океанічний зв’язок |
| Високі частоти (HF) | ~2–30 MHz | Зв’язок на великі відстані |
| Дуже високі частоти (VHF) | ~30–300 MHz | Основний голосовий зв’язок, VOR, ILS (локалайзер) |
| Ультрависокі частоти (UHF) | ~300–3000 MHz | DME, TACAN, глісада ILS, супутниковий зв’язок, ADS-B (1090 MHz) |
| Сантиметрові хвилі (SHF) | GHz діапазон | Радіовисотоміри (4.2–4.4 GHz) |
Ключові частоти для навігації
Ключові частоти для навігації вказано нижче:
| Система | Частота |
|---|---|
| NDB (ненаправлені радіомаяки) | 200–415 кГц, 200–1750 кГц |
| Маркерні маяки | 75 МГц |
| VOR | 108.0–117.95 МГц |
| Локалайзер (ILS) | 108.10–111.95 МГц (непарні десяті), 108.0–111.8 МГц (парні десяті) |
| Глісада (ILS) | 329.15–335.00 МГц |
| DME, TACAN | 960–1215 МГц |
Важливі частоти для зв’язку
Важливі частоти для радіозв’язку:
| Тип зв’язку | Частота |
|---|---|
| Аварійна частота | 121.5 МГц (цивільна), 243.0 МГц (військова) |
| Повітря-земля (пошук і рятування) | 122.9 МГц, 123.1 МГц |
| UNICOM/MULTICOM (аеропорти без диспетчерської вежі) | 122.700, 122.725, 122.800, 122.900, 122.950, 122.975, 123.000, 123.050, 123.075 МГц |
Запобігання радіоперешкодам
Дотримання встановленого розподілу радіочастот є надзвичайно важливим для запобігання шкідливим перешкодам між різними радіослужбами, включаючи авіаційні. Радіоперешкоди можуть значно погіршити якість зв’язку, призвести до неправильної роботи навігаційного обладнання та створити серйозні загрози безпеці польотів.
Міжнародний союз електрозв’язку (ITU) відіграє ключову роль у розробці міжнародних правил та рекомендацій щодо розподілу та використання радіочастотного спектра з метою мінімізації перешкод.
Пілотам рекомендується дотримуватися кількох важливих правил для уникнення радіоперешкод та повідомлення про них.
Про будь-які випадки радіоперешкод слід негайно повідомляти відповідні авіаційні служби, наприклад, диспетчера управління повітряним рухом (ATC). Пілоти також повинні бути обізнані про можливі джерела радіоперешкод у районі польоту, такі як потужні радіо- або телевізійні передавачі.
Крім того, рекомендується постійно здійснювати постійний моніторинг аварійної частоти 121,5 МГц, якщо це дозволяє обладнання та умови польоту.
Отже
Міжнародна класифікація радіочастот в авіації є основою для забезпечення безпеки польотів і безперебійного зв’язку. ITU, ICAO, FAA, EASA та інші організації разом розробляють і втілюють стандарти, щоб уніфікувати використання частот усього світу.
З розвитком нових технологій (ADS-B, GNSS, LDACS) та зростанням кількості польотів потреба в ретельному розподілі частот лише збільшується.
Залишити відповідь