Evidence-Based Training (EBT) як революція у підготовці пілотів

Зміст

• Від CBT до EBT: Еволюція підходів до навчання
• Збір та аналіз фактичних даних як основа EBT
• Компетенція, а не просто Кваліфікація
• Рейс US Airways 1549 “Диво на Гудзоні” (2009)
• Рейс Air France 447 (2009)
• Структура підготовки за EBT
• 1. Оцінка (Evaluation) — етап LOE
• 2. Навчання на основі сценаріїв (Scenario-Based Training — SBT)
• 3. Інструктаж на місці (In-Seat Instruction — ISI)
• Шкала оцінок
• Основні принципи оцінювання
• Інструктор EBT: особливості та роль у підготовці пілотів
• Традиційний інструктор vs інструктор-фасилітатор
• Навички інструктора-фасилітатора
• Дебрифінг
• Відмінності підходів
• Дебрифінг: Аналіз польоту для самовдосконалення
• Отже

У світі цивільної авіації безпека – найвища цінність, а підготовка пілотів стоїть на передовій інновацій. Традиційні методи навчання вдосконалюються, авіакомпанії вносять свої корективи.

На зміну їм приходить Evidence-Based Training (EBT) – підхід, що не просто вдосконалює навчання, а кардинально змінює його філософію, ставлячи в центр компетентність пілота та доказовість кожного кроку підготовки.

Більш простою мовою, EBT – це такий собі інструмент, що має на меті підвищення шансів екіпажу справлятися із нештатними ситуаціями, навіть якщо вони не були до них підготовлені.

Від CBT до EBT: Еволюція підходів до навчання

Коріння концепції EBT сягає в Competency-Based Training (CBT) – підготовку, що базується на компетенціях. CBT зробив важливий крок вперед, перенісши фокус з формального засвоєння знань на практичну здатність діяти ефективно в реальних умовах.

EBT стає етапом еволюції CBT, адаптувавши його принципи та додавши акцент на доказовість та аналіз реального досвіду.

Збір та аналіз фактичних даних як основа EBT

Унікальність підходу EBT полягає в тому, що сценарії для навчання розробляються на основі ретельного аналізу фактичних даних:

• Розшифровки польотів та телеметрія
• Спостереження в реальних польотах
• Зворотний зв’язок від пілотів
• Дані від виробників повітряних суден
• Інформація від авіаційних органів

Зібрані дані ранжуються за рівнем ризику та ймовірністю виникнення, що дозволяє створювати максимально релевантні сценарії навчання.

Компетенція, а не просто Кваліфікація

Різниця між “кваліфікованим” і “компетентним” пілотом може вартувати сотень життів. Пілот з блискучими сертифікатами може розгубитися в критичній ситуації, тоді як інший, справді компетентний, впорається з, здавалося б, безнадійними обставинами. Історія цивільної авіації рясніє прикладами, що ілюструють цю принципову різницю.

Розглянемо два доволі відомі випадки з діаметрально протилежними наслідками.

Рейс US Airways 1549 “Диво на Гудзоні” (2009)

Цей рейс став знаменитим прикладом виключної компетентності пілота. Після зльоту з аеропорту Ла-Гуардія літак Airbus A320 зіткнувся зі зграєю гусей, що призвело до відмови обох двигунів. Капітан Чеслі “Саллі” Салленбергер, маючи лише кілька хвилин на прийняття рішення:

• Миттєво оцінив ситуацію і зрозумів неможливість повернення в аеропорт
• Зберіг спокій та чіткість мислення під колосальним тиском
• Прийняв безпрецедентне рішення посадити літак на річку Гудзон
• Майстерно виконав посадку на воду без жодної жертви

Усі 155 пасажирів і членів екіпажу вижили. Цей випадок демонструє, як справжня компетентність виходить далеко за межі стандартних процедур та формальної кваліфікації.

Рейс Air France 447 (2009)

Трагічний приклад, коли екіпаж з високою кваліфікацією не впорався з відносно простою технічною проблемою. Під час польоту над Атлантичним океаном Airbus A330 зіткнувся з обмерзанням датчиків швидкості (трубок Піто). Екіпаж:

• Не зумів правильно ідентифікувати проблему — тимчасову втрату показань швидкості
• Почав виконувати суперечливі дії, що призвели до відключення автопілота
• Не розпізнав початок звалювання літака через помилкові показання приладів
• Безперервно тягнув штурвал на себе, ігноруючи тенденцію до звалювання

Літак розбився, загинули всі 228 осіб на борту. Розслідування показало, що ситуація була цілком керованою — потрібно було лише опустити ніс літака і збільшити швидкість. Екіпаж мав формальну кваліфікацію, але критично бракувало компетентності для розпізнавання та виправлення базової аеродинамічної проблеми.

Саме такі випадки, зачасту катачтрофічні, роблять сферу цивільної авіації безпечно та водночас формують основу для EBT-підготовки, яка націлена на розвиток глибинної компетентності — здатності ефективно діяти навіть у ситуаціях, які виходять за межі стандартних тренувань, аналізувати неочікувані проблеми та знаходити рішення навіть під сильним тиском.

Структура підготовки за EBT

1. Оцінка (Evaluation) — етап LOE

Line-Oriented Evaluation (LOE) — це перша фаза підготовки, спрямована на:

а) спостереження та оцінку рівня кваліфікації льотного екіпажу;

б) збір даних для подальшого підвищення та оцінки ефективності системи підготовки;

в) визначення індивідуальних потреб у підготовці.

(ICAO Doc 9995)

Під час LOE інструктор не втручається в дії пілотів, а лише спостерігає та виконує роль зовнішніх сторін (диспетчер, бортпровідник тощо).

Сценарії LOE відтворюють реальні умови польоту з комплексом взаємопов’язаних проблем, як показує приклад з тексту:

• Відмова всіх трансформаторів над гірською місцевістю
• Складні метеорологічні умови з обмеженим запасом палива
• Необхідність приймати рішення щодо маршруту та посадки в умовах обмеженого часу

2. Навчання на основі сценаріїв (Scenario-Based Training — SBT)

На основі визначених “слабких місць” у компетенціях пілотів під час етапу LOE, розробляються індивідуалізовані сценарії SBT:

Мета етапу SBT полягає в розвитку, збереженні та відпрацюванні компетенцій, необхідних для ефективного контролю факторів загрози та помилок, з метою підвищення здатності екіпажу справлятися як із передбачуваними, так і з непередбаченими ситуаціями.

(ICAO Doc 9995)

На відміну від LOE, інструктор може активно втручатися в процес, “заморожувати” тренажер і надавати рекомендації для розвитку конкретних компетенцій.

3. Інструктаж на місці (In-Seat Instruction — ISI)

Особлива увага в EBT приділяється ролі контролюючого пілота (Pilot Monitoring, PM). Під час етапу ISI інструктор займає місце одного з пілотів і моделює помилкові дії, завдання іншого пілота — своєчасно виявити відхилення та належним чином їх скоригувати.

Оцінювання компетенцій пілотів є наріжним каменем концепції Evidence Based Training. Ефективна система оцінювання повинна не просто визначати відповідність пілота мінімальним вимогам, а й стимулювати постійний професійний розвиток та вдосконалення навичок.

Традиційний підхід до перевірки кваліфікації фокусується на бінарній системі (“пройшов”/”не пройшов”), що обмежує можливості для детального аналізу та цілеспрямованого розвитку компетенцій. Натомість, EBT пропонує багаторівневу систему оцінювання, яка дозволяє:

• Визначати реальний рівень компетентності пілота
• Виявляти конкретні сфери для вдосконалення
• Відстежувати динаміку розвитку навичок
• Формувати індивідуалізовані програми підготовки
• Мотивувати пілотів до перевищення мінімальних стандартів

Розглянемо детальніше структуру та критерії такої системи оцінювання.

Шкала оцінок

Оцінювання компетенцій пілотів є наріжним каменем концепції Evidence Based Training. Ефективна система оцінювання повинна не просто визначати відповідність пілота мінімальним вимогам, а й стимулювати постійний професійний розвиток та вдосконалення навичок.

Традиційний підхід до перевірки кваліфікації фокусується на бінарній системі (“пройшов”/”не пройшов”), що обмежує можливості для детального аналізу та цілеспрямованого розвитку компетенцій. Натомість, EBT пропонує багаторівневу систему оцінювання, яка дозволяє:

• Визначати реальний рівень компетентності пілота
• Виявляти конкретні сфери для вдосконалення
• Відстежувати динаміку розвитку навичок
• Формувати індивідуалізовані програми підготовки
• Мотивувати пілотів до перевищення мінімальних стандартів

Розглянемо детальніше структуру та критерії такої системи оцінювання.

Оцінка	Опис	Результат	Критерії оцінювання
5	Значно вище стандарту	✅	Постійно демонструє майже всі індикатори з максимальним підвищеним безпечним та ефективним виконанням завдань
4	Вище стандарту	✅	Регулярно демонструє більшість індикаторів із підвищеним безпечним та ефективним виконанням завдань
3	Нормальний стандарт	✅	Демонструє переважну більшість індикаторів на необхідному безпечному та ефективному рівні виконання завдань
2	Нижче стандарту	✅	Рідко, але виконує більшість індикаторів на мінімально допустимому безпечному та ефективному рівні виконання завдань
1	Нижче стандарту	⚠️ Потребує додаткової підготовки	Рідко або зовсім не виконує більшість індикаторів на мінімально допустимому рівні

Основні принципи оцінювання

1. Пошук корінних причин – визначення головної компетенції, яка спричинила проблеми в інших сферах
2. Комплексний аналіз – врахування контексту ситуації та взаємозв’язків між компетенціями
3. Розвиток, а не контроль – спрямованість на постійне вдосконалення, а не просто перевірку
4. Збір та аналіз даних – використання результатів для системного покращення тренувальних програм

Інструктор EBT: особливості та роль у підготовці пілотів

Інструктор є ключовим інструментом системи EBT (Evidence Based Training – підготовка на основі фактичних даних). Як зазначено в Керівництві з впровадження EBT, перед початком впровадження нових підходів до підготовки необхідно провести значну роботу з удосконалення інструкторського складу.

Традиційний інструктор vs інструктор-фасилітатор

Традиційний підхід інструкторства базується на “прямому навчанні”, де інструктор розповідає, показує, вказує на помилки та дає рекомендації. Цей метод можна охарактеризувати фразами: “я кажу – ти слухаєш”, “я роблю – ти дивишся”, “ти робиш – я критикую”. Такий підхід ефективний для новачків, але має обмеження при роботі з досвідченими фахівцями.

Інструктор-фасилітатор використовує інший підхід. “Фасилітація” (від англ. facilitate – допомагати, сприяти) – це метод, при якому інструктор спрямовує діалог з пілотами, мотивує їх самостійно аналізувати свої дії та приходити до правильних висновків. Дослідження показали, що дорослі люди з досвідом краще засвоюють матеріал, якщо самі усвідомлюють нюанси власних помилок чи успіхів.

Навички інструктора-фасилітатора

1. Акцент на позитиві: навчання має бути позитивним, що підвищує мотивацію.
2. Вміння ставити правильні запитання: уникати демонстрації керівної ролі, множинних та риторичних запитань.
3. Активне слухання: зосереджувати увагу на тому, що говориться, проявляти зацікавленість у діалозі.
4. Розуміння “мови тіла”: вміння інтерпретувати невербальні сигнали та контролювати власну невербальну комунікацію.
5. Конструктивна критика: в окремих випадках може бути доречною, якщо подана доброзичливо.
6. Постійне самовдосконалення: прагнення отримувати зворотний зв’язок від тих, хто навчається.

Дебрифінг

Дебрифінг є важливою частиною процесу навчання і має бути справедливим та неупередженим оглядом, заснованим на спостережуваних фактах. Мета дебрифінгу – досягнення пілотами чіткого розуміння результатів своєї роботи, особливо в сфері компетенцій, що потребують розвитку.

Ефективним інструментом дебрифінгу є спільний перегляд відеозаписів проведеної сесії з подальшим обговоренням. Інструктор має заохочувати пілотів до самостійної оцінки своїх дій, починаючи з позитивних моментів і поступово переходячи до аналізу складнощів.

Відмінності підходів

Традиційний інструктор зосереджений на передачі знань і розвитку навичок через авторитарні взаємовідносини. Інструктор EBT, натомість, будує рівноправні відносини, в яких тренований має можливість самостійно знаходити відповіді через самоаналіз. У традиційній моделі більше говорить інструктор, тоді як при фасилітації основним мовцем є тренований.

Дебрифінг: Аналіз польоту для самовдосконалення

Дебрифінг за методом фасилітації – це серце EBT. Після кожної тренажерної сесії інструктор проводить не “розбір польотів” у стилі критики, а спільну дискусію з екіпажем, спрямовану на самоаналіз. Мета – допомогти пілотам усвідомити свої дії, виявити сильні та слабкі сторони, та розробити шляхи для подальшого розвитку.

Отже

Evidence-Based Training (EBT) змінює підхід до навчання пілотів, фокусуючись на розвитку компетенцій замість формальної кваліфікації. Ця система готує пілотів до непередбачених ситуацій, створюючи комфортне середовище для навчання та ефективно використовуючи тренажерний час.

Ключовою фігурою є інструктор-фасилітатор, який допомагає пілотам через самоаналіз вдосконалювати навички. EBT ґрунтується на постійному зборі та аналізі фактичних даних і доповнює, а не замінює традиційні методи перевірки.

Мета EBT: дозволити пілоту впоратися з непередбаченими ситуаціями у польоті.