Дзудзило 🙂
Блог про авіацію та все інше
Особисте Опубликовано: Теги:

Чому я проти багатоквартирних мурашників у Києві

Столиця України – Київ, – велике місто із достатньо серйозним населенням – близько ~3-4х мільйонів. Це непогано для бізнесу, місто щороку стає пристанищем для нових компаній, що вибрали столицю як центр розробки/аудиту/обслуговування, або просто аутсорсу.

Будівля неподалік “Позняків” у Києві. Колодязь, в який не завжди заглядає сонце

Це також добре для забудовників, які повинні враховувати потреби платоспроможного населення, і сприяти розростанню хорошого житла у достатньо пустинному місті.

Проте щось пішло не так, і містечко заполонили дешеві новобудови-мурашники, які зручно оселились в усіх районах мегаполісу. Про те, чому я проти таких будинків – далі в статті.

Трохи історії

Ще на початку 20го століття виникла потреба у недорогому житлі для робочих, при чому як у Європі – так в СРСР, який лише почав зароджуватись.

Хрущовка, Київ
Хрущовка, типовий двір, Київ

В Німеччині активно забудовувались панельні райони, які буквально збирались на місці забудови. Це були невисокі будівлі 2х-3х поверхів, які простягнулись у Берліні, наприклад.

“Афінська хартія”

Афінська хартія – містобудівна маніфест(1933 рік), складений архітектором Ле Корбюзьє, у якому розглядалось питання планування забудови міст. Результатом став кардинальний перерозгляд сучасної забудови.

дитяча площадка, Київ, Печерськ
Дитячий майданчик, Київ, Печерськ

Оскільки робітникам не могли запропонувати житлову площу великих розмірів, будо вирішено компенсувати це хорошим громадським середовищем коло дому, а для гарного освітлення встановлювали великі вікна.

Таким чином населення, згідно прийнятого, повинно було відчувати себе в куди більшому комфорті як вдома – так і на прибудонковій території.

СРСР

А в СРСР грошей, як відомо, було мало. Потреби людей якось влаштовувати хотілось би, а тому почалась солідна індустріальна забудова. Наказ зверху прилетів – 3м кухня, 2 – вбиральня і тд. От і почалась забудовна вакханалія.

І це уже щось, адже до закінчення війни люди не надто й вірили, що коли-небудь отримають бодай своїх 20 квадратів, та ще і “безплатно”. Згодом почалась ера комуналок, які тісно приїлись в пам’яті багатьох наших бабусь та дідусів.

Сучасні забудови та чому вони лякають

На жаль, сьогодні нерідко можна знайти щось таке у Києві, Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах пост-СРСР. Такі коробочки здатні умістити немало людей, також вони непогано продаються, і, що зрозуміло, користуються популярністю. Та проблема в тому, що це аж зовсім не комфортне житлове середовище.

Так, можливо, усередині значно більші площі, а також достатньо хороші умови, порівняно із вище згаданими “хрущовками” тощо. Та практично завжди прибудинкова територія страждає від поганого упорядкування, відсутні нормальні дитячі площадки, а також у ролі паркінку пиступають усі вільні ділянки при домі. І це неправильно. Це жахливо. Лякає.

Лівий беріг, новобудови
Лівий беріг, новобудови

Невже складно відтворити такий собі оазис у місті, як це, наприклад, роблять скандинави?

Висновок

Як на мене, люди повинні більше думати не лише про прихисток над головою, а також над комфортом зовні, наявністю усіх побутових плюшок та умов для комфортного життя, як це роблять, наприклад, у більш цивілізованих державах, де питання комфорту дещо на іншому рівні сприйняття.

балкони
Балкони без дизайн-коду у Києві, Печерськ
5/5