Чому я не люблю Київ

Сьогодні розкажу, за що не люблю Київ, а також чому столиця України – незручне місто для життя. Основні проблеми благоустрою та урбаністики в Україні уже були мною розглянуті раніше, та зараз “о наболевшем”, про місто, у якому я прожив 4 роки, і, знаю його основні недоліки.

Локальні мігранти

В Росії в основному це Москва, Санкт-Петербург… в Україні – Львів, Харків та Київ. Столиці дісталось найбільше переселенців. Як би там не було, я такий же, щоправда, приїхав сюди на навчання, а не у пошуках роботи.

У чому проблема? Перш за все, у неготовності міста прийняти потоки новоприбулих.

Місто некомфортне, тут погані тротуари, відсутні зручні переходи через дороги, ями, сміття та безпритульні. Розглянемо цю проблему через призму розуміння комфортного міста.

Інфраструктура

…Варшава – столиця та найбільше місто Польщі. Тут багато мігрантів із країн близького зарубіжжя, просторі вулиці, що її виділяє від більшості інших міст Польщі, майже 2 мільйони населення. І що головне – тут чисто, зручно і безпечно. Все завчасно планується, реконструюється та відновлюється.

Чому я вибрав саме Варшаву? Місто дечим нагадує Київ, хіба що, не ландшафтом. Тут більш рівнинно, аніж на землях столиці. Та перспектива становлення нормальним європейським містом була дуже схожа і у Києва, і у Варшави.

Ще з часів виходу із радянських тенет в 1991-му. У Києві все просрали, у Польщі же навпаки: інфраструктура розвинена у рази краще, громадські середовища продумані, вулиці просторі, ти відчуваєш себе комфортно.

Велодоріжки

Коли влада Нової Зеландії розглядала можливість часткової забудови районів швидкісними транзитними велодоріжками, прийшли до висновку, що цього недостатньо, і ефекивність такої транспортної системи вкрай невисока.

Саме тому практично усі райони були забудовані, велосипедисти отримали значно більше прав та  можливостей.

Що на даний момент в Києві? Як на мене, куди частіше пролітають на моноколесах по тротуару, а не на велосипедах. Хоча… Що там говорити, якщо тротуари і автошляхи начебто вчора перенесли бомбування, які блін велодоріжки..?

Відсутність контролю стихійних ринків

Народ, бізнес-бізнесом, але мені особисто хочеться зручно пройти по тротуару, а не стояти в черзі бабусь, що раптом в -10 вирішили прикупити цибулі і перекрили прохід іншим. Особисто я проти небезпечного та нав’язливого бізнесу.

Громадський транспорт

Він лякає. І я не про туристів, які сприймають жовті брудні автобуси як дивину, чи просто їх уникають. Я про українців, які, на щастя, не повністю прониклись запахами та неймовірним водінням “маршруток”.

Трамваї

Часто в жахливому стані. Нерідко в чудовому(швидкісний трамвай і дорогі PES’и з Польщі). І я радий, що вони є, їздять і перевозять немало людей. Та проблема все одно є. Перш за все, з коліями.

Вони в надзвичай поганому стані, особливо на ділянці Старовокзальна-Лук’янівська. Їдеш попри припарковані збоку машини(на дорозі, звісно) коло елітних новобудов.

Елітність лише в локації, чи як? Невже в небідних не тьохкає, коли вони виїжджають на розвали?

Сміття

Тролейбуси

Є, і їздять, при чому непогано. По них бігають бабці-контролери, час від часу матюкається водій, та транспорт урегульований. І це уже непогано.

Таксі

Таксі в 2018 мені нагадує бум-доткомів в Інтернеті. Коли на ринок зайшов Убер і почав тиснути на Уклон, почався різносторонній наплив нових сервісів.

Це непогано, таксі дуже дешеве. Особисто я б хотів хорошого та якісного сервісу. З кожним роком він стає ще кращим, і це також плюс.

Люди

І основне: люди, звісно, бувають різними.

Та що не віднімеш, вони навколо тебе, і впливають тим чи іншим способом. Коли я бачу навкруги замучені лиця, за кожним кутком безхатьків або жебраків, стає сумно.

Висновок

Метою сказаного вище було, мабуть, сповістити вас про те, що столиця зовсім не “ахті”, і тут чимало проблем. Проте! Поряд з цим в Києві чудово розвинута сфера обслуговування, присутня здорова конкуренція, і жвавий ринок послуг. Тут круто стартанути, проте з часом, можливо, мітсто набридне, що власне сталось зі мною.