Особливості маркування злітно-посадкової смуги

Зміст

• Класифікація ЗПС за маркуванням
• Номер ЗПС
• Runway designator (ідентифікатор до номера)
• Центральна лінія ЗПС (Runway Centerline)
• Поріг ЗПС (Runway threshold)
• Кінцева смуга гальмування (Stopway)
• Зона приземлення (Touchdown Zone – TDZ)
• Зона прицілювання (Aiming Point)
• Бокова смуга безпеки (Runway Shoulder Markings)
• Лінія межі ЗПС (Runway Side Stripe Markings)
• Зона безпеки ЗПС (Runway safety area)

Маркування злітно-посадкових смуг є критично важливим елементом безпеки польотів. Правильне розуміння цих візуальних підказок допомагає пілотам безпечно виконувати зліт, посадку та рулювання по аеродрому. Далі розгляну основні типи маркування та їх практичне застосування.

Класифікація ЗПС за маркуванням

Залежить від типу злітно-посадкової смуги (посилання на статтю). Наприклад, проста ЗПС аеродрома Київ-Південний має лише маркування центральної лінії, а також номер смуги. Великі аеропорти, що обслуговують IFR-польоти та сертифіковані для прийому літаків в умовах низької видимості повинні мати значно складніше маркування.

Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) визначає три основні категорії маркування ЗПС залежно від інтенсивності руху та технічного оснащення аеропорту:

Категорія (UA)	Навігаційні засоби / обладнання	Застосування
Візуальна смуга / Visual Runway	Лише візуальні орієнтири (PAPI/VASI можливі, але без радіонавігації)	Невеликі аеропорти, VFR-операції у простих метеоумовах
Неточна приладова смуга / Non-precision Approach Runway (NPA)	Один радіомаяк чи супутникова система — NDB, VOR, GNSS (LNAV), LOC-only тощо	Аеропорти з базовими IFR-заходами; мінімальна висота прийняття рішень ≥ 250 ft
Точна приладова смуга / Precision Approach Runway (PA)	Повний комплекс посадкових систем ILS/MLS (CAT I, II, III), іноді GBAS	Великі хаби, інтенсивний трафік, низька видимість; DH < 250 ft, до 0 ft у CAT IIIc

Номер ЗПС

Номер ЗПС є цілим числом, найближчим до однієї десятої магнітного азимуту осьової лінії ЗПС, якщо дивитися з напрямку заходу на посадку.

Runway designator (ідентифікатор до номера)

Якщо смуг декілька, в залежності від того, як розташовані ЗПС в аеропорту, їх додатково позначають. У вище згаданому Борисполі є 36R/L та 18R/L. Смуги дві, вони паралельні, тому для додаткової ідентифікації їх позначають як R (Right) та L (Left).

Також бувають випадки, коли паралельними є 3 смуги. Тоді перша є L, остання R, а та, що посередині – C (central).

В особливо завантажених аеропортах бувають і 4, або 5 паралельних смуг. У цьому випадку використовується округлення двох з них до десятків назад, а інших – уперед. Наприклад, якщо у нас 5 паралельних ЗПС курсом ~260, їх позначать як 26L, 26C, 26R, 27L, 27R.

Центральна лінія ЗПС (Runway Centerline)

Центральна лінія визначає лінію, вздовж якої повинен відбуватись пробіг літака п ЗПС. Формує штрихову лінію білого кольору.

Поріг ЗПС (Runway threshold)

Найперша частина ЗПС, яка може використовуватись для здійснення посадки. Позначається так званими “клавішами піаніно”, що формують смуги білого кольору, кількість яких визначається шириною ЗПС:

• 4 смуги = 60 футів
• 6 смуги = 75 футів
• 8 смуги = 100 футів
• 12 смуги = 150 футів
• 16 смуги = 200 футів

Усі ЗПС за приладами мають маркування порогів, і навіть деякі візуальні ЗПС мають їх. Для візуальних злітно-посадкових смуг поріг можна вважати «позначеним» номерами злітно-посадкових смуг.

В певних випадках можливе зміщення порогу, в зв’язку з наявністю першкод, або інших чинників. Частина ЗПС зі зміщеним порогом доступна для руління, зльоту та пробігу після посадки зворотнім курсом, але її не можна використовувати для першого доторку при посадці.

Відділення зміщеного порогу від “доступного для посадки” позначається товстою білою лінією шириною 10 футів.

Також поріг буває переміщеним (на певний час), його особливості маркування різняться.

Кінцева смуга гальмування (Stopway)

Stopway – ділянка на ЗПС, яка експлуатується лише в аварійних ситуаціях, таких як викочування літака за поріг у випадку перерваного зльоту або при аварійній посадці. Позначається великими жовтими “кутами” в кінці ЗПС.

Зона приземлення (Touchdown Zone – TDZ)

Зона, де потенційно може бути виконане доторкання ЗПС при посадці.

Це серія парних смуг, розташованих симетрично відносно осьової лінії з інтервалом 150 м (500 ft). Їх кількість залежить від наявної посадкової дистанції (LDA) і допомагає пілоту оцінити відстань від порогу.

Зона прицілювання (Aiming Point)

Зона приземлення передбачена для всіх злітно-посадкових смуг, обладнаних ILS, і злітно-посадкових смуг, де потрібна додаткова ідентифікація зони приземлення.

Це дві великі прямокутні смуги, розташовані на відстані приблизно 300 м (1000 ft) від порогу ЗПС. Це візуальна «ціль» для пілота під час заходу на посадку.

Бокова смуга безпеки (Runway Shoulder Markings)

Спеціальна ділянка ЗПС, не призначена для використання, але використовується у випадку викочування при нештатній ситуації, знесенні літака тощо.

Лінія межі ЗПС (Runway Side Stripe Markings)

Білі лінії, що визначають межі злітно-посадкової смуги.

Зона безпеки ЗПС (Runway safety area)

Визначена поверхня коло ЗПС, яка звільнена від можливих перешкод та є певним “безпековим острівцем”, що захистить літак у випадку аварійних ситуацій, вокочування літака за межі смуги. Якось по-особливому не позначається.