Авіація Оновлено: Теги:

Авіаційне пальне та його види

Зміст

Сьогодні розберемось, чим харчуються літаки, яким буває авіаційне пальне, як воно відрізняється та дещо про майбутнє пального та біопальне.

Заправка поршневого літака
Процес заправлення поршневого літака

Отож, авіаційне пальне або пальне для літаків є спеціальним видом пального, що використовують для роботи авіаційних двигунів. Таке пальне відрізняється від автомобільного, має вищу якість та добавки для роботи в критичних умовах (низька температура, висота і т.д.).

Основні види авіаційного пального:

  • для реактивних двигунів:
    • JET A: це найбільш поширений тип авіаційного пального у світі
    • JET A1: покращене пальне JET A, а саме з добавками для кращої стійкості до низьких температур (у РФ існує аналог ТС-1, у Китаї No. 3)
    • JET B: 30% Kerosene, 70% Gasoline mixture, що використовується в основному військовими та має вищу температуру кипіння та в’язкість, ніж JET A або JET A1, що робить його більш стійким до замерзання
  • дизельне пальне
  • Avgas: авіаційний бензин
  • MoGas: автомобільний бензин, для роботи деяких авіаційних двигунів

А також розвивається біопальне.

Авіаційний бензин (avgas)

Заправка літака
Заправка поршневого літака

Avgas – високооктановий авіаційний бензин.

Головні відмінності avgas від звичайного автомобільного бензину:

  • Вища детонаційна стійкість: октанове число 100 або вище, що необхідно для запобігання детонації у високонавантажених авіаційних двигунах.
  • Вища хімічна стабільність: Avgas містить спеціальні присадки, що запобігають утворенню смол та інших відкладень у двигуні.
  • Нижча температура замерзання: для польотів на великій висоті.

Mogas (Motor Gasoline)

MoGas – це автомобільний бензин, який може використовуватися як альтернатива avgas в деяких авіаційних двигунах.

Основною перевагою є доступність та ціна, однак це нівелюється недоліками, а саме:

  • Відсутність сертифікації: більшість літаків не сертифіковані для використання MoGas.
  • Ризик пошкодження: неправильне використання MoGas може призвести до пошкодження двигуна, якщо він не призначений для цього.

Дизельне пальне (Diesel Fuel)

Дизельне пальне може використовуватися для деяких типів авіаційних двигунів. Має обмеження в мінімальній температурі роботи (−15 °C) порівняно з авіаційним керосином.

Авіаційний керосин (Jet fuel)

Аеропорт
Автомобіль для заправки в аеропорту

Реактивне пальне або авіакеросин використовується як пальне для авіаційних турбореактивних, турбовентиляторних та турбогвинтових двигунів. Характеризується низькою в’язкістю та можливістю працювати за низьких температур.

На сьогодні існують 3 основні види авіаційного керосину:

  • JET A та JET A1 містять спеціальні добавки для роботи, а також низьку температуру замерзання. Температура замерзання JET A: −40 °C, JET A1: −47 °C
  • JET B має нижчі температури замерзання (−60 °C) та використовується військовими в закритичних для цивільних режимах польоту.

Присадки для авіаційного пального

Існує багато різних присадок для покращення характеристик пального, таких як ефективність горіння, в’язкість та стійкість до обмерзання:

  • Anti-ice: для уникнення замерзання пального під час роботи за низьких температур.
  • Антистатичні (SDA): для уникнення накопичення статичної електрики.
  • Змащувальні: для уникнення зносу компонентів паливної системи.
  • Антиоксиданти: перешкоджають окисленню.
  • Антикорозійні: для уникнення корозії від впливу води в пальному.

Майбутнє авіаційного пального та біопальне

Перспективи авіаційного пального залишаються неоднозначними.

Сучасна авіація стикається з серйозною проблемою — пошуком ефективної альтернативи авіаційному пальному. Серед основних варіантів — біопальне (SAF), синтетичне пальне, водень та електродвигуни:

  • SAF виготовляється з біомаси та рослинних відходів, що зменшує викиди CO₂. Його можна змішувати з керосином для використання у двигунах. Проте його вартість поки що висока, а обмежені ресурси для виробництва ускладнюють широке впровадження.
  • Синтетичні палива скорочують викиди CO₂ на 90%, але їхня висока ціна та залежність від вуглецевих ресурсів викликають питання щодо стійкості.
  • Водень є екологічно чистим, але для його застосування потрібні кардинальні зміни в конструкції літаків, а також значні обсяги електроенергії для виробництва.
  • Електроенергія стає перспективним варіантом для регіональних і коротких рейсів. Електролітаки мають низький вплив на довкілля і не продукують викидів, але обмеженість енергії в сучасних акумуляторах дозволяє використовувати їх лише на коротких маршрутах. Крім того, електрифікація вимагає створення зарядної інфраструктури в аеропортах.

Економічна доцільність і необхідність державної підтримки залишаються ключовими факторами для переходу на альтернативне паливо. Ймовірно, майбутнє авіації полягатиме у комбінованому підході: SAF для коротких маршрутів, водень для дальніх рейсів, а електроенергія — для регіональних польотів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *