Останній тиждень їжджу по Києву і не розумію, що відбувається. Ями, вибоїни, асфальт пластами розійшовся — ніби хтось спеціально розібрав покриття і забув повернути.
Їду 40 км/год, маневрую між кратерами, що не зовсім ок, а інші водії женуть, ніби нічого не бачать. Мене це лякає і дратує одночасно.
Столичне шосе, окружна — місцями їхати реально страшно. Ями, колії, латки на латках, які самі стали ямами. Траси Київ–Чоп, Одеса–Київ теж у жахливому стані. І це основні магістралі країни.
Чому так
Для себе виділяю кілька основних причин:
- Цикли замерзання-відтавання: вода в тріщинах замерзає, розширюється, рве асфальт зсередини. За зиму — десятки таких циклів.
- Реагенти: сіль топить лід, але роз’їдає покриття.
- Якість ремонту: латають “аби швидше”, без підготовки основи. Така латка не переживе й одну зиму.
- Вік покриття: багато доріг не бачили капремонту роками.
В інших країнах теж зима і сіль. Чомусь там дороги тримаються. Питання в якості робіт і контролі.
Як отримати компенсацію
Влетіли в яму, пробили колесо, погнули диск — можна спробувати отримати гроші. Але це довго.
Алгоритм:
- Не рухати машину, викликати поліцію
- Сфотографувати яму, пошкодження, прив’язку до місця
- Зафіксувати розміри ями (лінійка + фото)
- Зробити незалежну експертизу авто
- Подати позов до суду (відповідач — Київавтодор або Укравтодор)
Виграти можна, прецеденти є. Якщо пошкодження серйозні — спробувати, мабуть, варто. Довго, нудно, але.. сенс є.
Як їздити і не вбити підвіску
Ось кілька правил, які я пізнав на власному досвіді:
- Дистанція: щоб бачити ями заздалегідь, а не коли вже пізно.
- Швидкість: удар на 40 км/год і на 70 — різні наслідки для підвіски.
- Не гальмувати в ямі: заблоковане колесо б’ється сильніше, відпустіть гальмо перед ударом.
- Руль прямо: вхід у яму під кутом — більший ризик пошкодити диск.
- Уникати калюж: не видно глибину, може бути 5 см води, а може — яма на 15 см.
- Тиск у шинах: недокачані гірше захищають диски від ударів.
Трішки суму і висновків
Найстрашніше в цій ситуації — усвідомлення масштабу проблеми.
Ця зима не була якоюсь екстремальною. Ну мінус 15–20 тижнями, трохи снігу, кілька відлиг. Звичайна українська зима, нічого надприродного. І дороги не витримали навіть цього.
А тепер уявіть: що буде, якщо зима справді буде суворою? Мінус 25–30 на тиждень, різкі перепади температур, більше циклів замерзання-відтавання. Якщо після помірної зими маємо такий стан — після холодної буде катастрофа.
І це не локальна проблема одного району. Столичне шосе, окружна, траси Київ–Чоп, Одеса–Київ — основні артерії країни. Мільйони людей їздять цими дорогами щодня. Б’ють підвіски, ризикують потрапити в ДТП через маневри, витрачають нерви.
Ямковий ремонт весною залатає найгірші місця. До наступної зими. І все по колу.
Поки не буде нормального контролю якості, відповідальності підрядників і капітальних ремонтів замість вічних латок — нічого не зміниться. Будемо й далі маневрувати, лагодити підвіски і питати себе: куди йдуть мільярди з дорожнього фонду?
Їдьте обережно.
