Як стати авіадиспетчером та чому це професія не для всіх

Оскільки за освітою я авіадиспетчер, був би гріх не описати цю професію в деталях. Отож, сьогодні розкажу, хто такий авіадиспетчер, чим займаються диспетчери з УПР, де вчитись на авіадиспетчера та чому ця галузь не для всіх.

Окремо згадаю про зарплату авіадиспетчера, розкажу, чому у сфері з 2014 все складно і трішки про робочу зміну диспетчера УПР.

Хто такий авіадиспетчер

Авіадиспетчер (Air traffic controller або ATCo) – людина, відповідальна за безпечний та ефективний рух повітряних суден як на землі в зоні аеродрому, так і в повітрі. Основне завдання авіадиспетчерів — забезпечити безпеку польотів.

В українських Авіаційних правилах офіційна назва посади — диспетчер управління повітряним рухом (УПР). Поряд з нею часто трапляється скорочення ОПР — це вже не посада, а сама послуга, обслуговування повітряного руху.

Повітряний простір для зручності ділять на сектори відповідальності, тому, наприклад, диспетчер, який сидить в аеродромній вежі не обов’язково відповідатиме за літаки, які далеко від аеропорту. І так, якщо це буде новиною, не всі фахівці сидять в диспетчерській вежі та видивляються літаки в бінокль.

Яка роль та обов’язки авіадиспетчера

Отож, все, що відбувається на льотному полі, контролюють авіадиспетчери. Як запуск двигунів пілотами, так і роботу наземних служб.

Після брифінгу, підготовки до польоту пілоти повинні отримати дозвіл на нього. Далі відбувається запит на запуск двигунів, руління на попередній та виконавчий старт на ЗПС. Після цього диспетчер старту дає дозвіл на заняття ЗПС та зліт. Пілоти переходять під контроль диспетчера підходу і так далі. При зниженні все відбувається навпаки.

В роботі авіадиспетчерам допомагають первинний та вторинний радари.

Де вчитись на авіадиспетчера

В Україні авіадиспетчерів готують в профільних закладах. На сьогодні це Державний університет «Київський авіаційний інститут» (КАІ, до листопада 2024 року — Національний авіаційний університет) та Українська державна льотна академія в Кропивницькому.

НАУ (нині КАІ)

Підготовка диспетчерів обслуговування повітряного руху відбувається на кафедрі АНС (Аеронавігаційні системи). Якщо коротко, викладачі хороші. Серед них як практики, так і теоретики. Особисто я “атмосферу” по кафедрі сприйняв як хорошу, хоча багато що бісило.

Сказати, що якість викладання низька чи неактуальна? – Як на мене, це не так. Порівняно з іншими спеціальностями кафедра “в ногу з часом”, як мінімум на момент мого навчання (2014-2018). Приділялась увага до практики, в 11 корпусі є окремі аудиторії, де в студентів була можливість практикуватись. Також був окремий авіасимулятор, який мене, як пілота, дуже захоплював. Поки не зламався, звісно.

Однак протягом навчання, за давньою традицією українських ВНЗ, подавалось багато непотрібних знань, які іноді відволікали від профільної дисципліни. Наприклад, нам чогось викладали українську мову, електротехніку (де ми паяли!), загострювали увагу на філософії та фізиці. Нехай лабораторні з використання НЛ10, але контрольні з комбінаторики чи чогось на кшталт ОБЖ? М’яко кажучи, це зайве і лише в мінус для студента перших курсів.

Загалом навчання хороше. Є можливість навчатись англійською за невисоку плату (рівень у викладачів більш-менш). Тож якщо ви дійсно (а до цього ще повернусь далі) хочете бути авіадиспетчером — тут вам дадуть дійсно хорошу базу.

Студенти до війни отримували практику на підприємствах Украероруху. Я, наприклад, впродовж навчання був на аеродромній вежі аеропорту Київ Сікорського, також вдалось побувати в РСП Київцентраеро. Зараз, поки небо закрите, живої практики на робочих місцях немає — залишаються тренажери.

Льотна академія в Кропивницькому

Стосовно Кропивницького деталей не розкажу, адже сам там не навчався. Але знаю, що люди, які проходили навчання там також отримують гарні фундаментальні знання. Варто знати, що з 7 листопада 2024 року академію вивели зі складу НАУ в окремий заклад — Українську державну льотну академію. Спеціальність “Управління повітряним рухом” там нікуди не поділась.

FEAST

Після навчання у ВНЗ, окрім диплома, знадобиться скласти тест від Євроконтролю, так званий FEAST (First European Air Traffic Controller Selection Test).

FEAST (First European Air Traffic Controller Selection Test) – це комплексна система тестів, розроблена Євроконтролем для відбору найбільш підходящих кандидатів на посаду авіадиспетчера. Після завершення навчання у вищому навчальному закладі, крім диплома, вам знадобиться скласти цей іспит.

FEAST є професійною та сучасною системою тестування, яка допомагає постачальникам послуг повітряної навігації (таким як Украерорух в Україні) ідентифікувати кандидатів з необхідними навичками та когнітивними здібностями для роботи авіадиспетчером.

Пакет тестів FEAST складається з трьох основних частин:

• FEAST I: включає тести на когнітивні здібності та тест на знання англійської мови (аудіювання та розуміння). Ця сесія триває від 2,5 до 4 годин, залежно від того, які саме тести використовує організація, до якої ви подаєте заявку.
• FEAST II: складається з двох більш складних тестів на багатозадачність: RADAR та MULTI-PASS. Кожен з цих тестів займає від 1.5 до 2 годин. Зазвичай, до FEAST II допускаються кандидати, які успішно пройшли FEAST I.
• FEAST III: опитувальник (FPQ), який використовується багатьма організаціями для оцінки особистісних якостей кандидатів. Заповнення опитувальника займає близько 45 хвилин.

Тестування адмініструється та оцінюється комп’ютером, що забезпечує об’єктивність процесу. У день тестування вас зустріне адміністратор, який надасть всю необхідну інформацію та пояснення. Перед кожним тестом проводиться інструктаж з прикладами та можливістю задати питання.

FEAST використовують близько 50 провайдерів у 40 країнах. За даними Євроконтролю, тест проходить у середньому близько 800 кандидатів щомісяця. Проводиться як в Україні, так і за кордоном.

Раніше участь у тестуванні могла бути безкоштовною. Зараз вартість, якщо її взагалі беруть, встановлює не Євроконтроль, а сама організація-роботодавець, у якій ви складаєте тест. По завершенні тесту вам повідомлять лише результат: “склав” або “не склав”. Балів не покажуть, бо кожна організація має власний прохідний поріг.

Євроконтроль радить проходити FEAST лише один раз, оскільки повторне тестування після невдачі може мати нижчу ймовірність успішного завершення подальшого навчання. Однак, політика повторного тестування може відрізнятися в залежності від організації.

Як отримати роботу авіадиспетчера

Основним роботодавцем в Україні є підприємство “Украерорух”. Вакансії ви просто так не знайдете на rabota.ua чи work.ua. Особисто я про роботу дізнавався з професійних розсилок від Руху.

Якщо раніше FEAST не був обов’язковим, зараз без нього не обійтись. Тільки це вимога не Євроконтролю до країн-членів, а самого роботодавця: провайдер аеронавігації сам вирішує, чи брати цей тест у відбір. Украерорух бере.

До слова, Україна входить до Євроконтролю: рішення про приєднання ухвалили ще 2001 року, а повноправним 33-м членом країна стала у травні 2004. Після 2022 цей статус не змінювався.

Відправляєте резюме за відповідною адресою, згодом отримуєте фідбек та запрошення на співбесіду.

Можливо, зараз це менш актуально, проте мені відомо, що багато фахівців потрапляло у сферу “через батьків”. Як мінімум, колись це було так. Зараз наче стало краще, в тому числі через згаданий вище FEAST.

Стажування на диспетчера УПР

Після отримання офферу, ви проходитимете стажування на тренажерах та в одному з аеропортів.

Тривалість стажування може становити до пів року, але кандидат отримує зарплату протягом цього періоду. Тривалість залежатиме від місця роботи, тобто на “Рулінні” одне, на “Радарі” інше.

Результати стажування відправляють в Державіаслужбу, яка і видає свідоцтво диспетчера УПР. Аж тоді ви нарешті отримуєте право працювати.

Далі ви продовжуєте розвиватись: підвищуєте рівень англійської, проходите курси підвищення кваліфікації, поновлюєте свій Medical, навчаєтесь.

Відрядження

Знайомий авіадиспетчер проходив навчання в Італії до Євро 2012, диспетчери в Україні часто проходили тренажерну підготовку та підвищення кваліфікації.

Робоча зміна авіадиспетчера

З того, що мені відомо, авіадиспетчери працюють у три зміни:

• Ранкова (8:00 – 14:30)
• Денна (14:00 – 21:00)
• Нічна (21:00 – 8:00)

Робочий графік відрізнятиметься в залежності від місця роботи. Скільки саме можна сидіти за пультом без перерви, прописано не в законі, а у внутрішній схемі компетентності підприємства та колдоговорі.

Чому ця професія не для всіх

По-перше, здоров’я. Авіадиспетчеру треба пройти медогляд у сертифікованих медичних закладах і отримати медичний сертифікат класу 3 — така вимога європейського регламенту 2015/340, який Україна впровадила у свої Авіаційні правила. Актуальний перелік авіамедичних центрів дивіться на сайті Державіаслужби, бо він змінюється.

По-друге, це непроста робота. Робота авіадиспетчера вимагає уважність, кмітливість та уміння виконувати декілька завдань одночасно. Велику частину часу ти розмовляєш англійською з використання спеціальної фразеології. Тобто необхідно мати відповідний рівень знання мови.

Можливо, дехто думає, що це нудно, особливо коли ти сидиш не на вежі. Про це хочу сказати окремо. Якщо вам не подобаються літаки, їх конденсаційний слід, ви не можете відрізнити A350 від 787, не лізьте сюди. ІМХО, для вас професія стане рутиною.

Якщо ви хочете стати пілотом, але є якісь проблеми на кшталт грошей (як було у мене), подумайте як заробити. Все можливо, якщо є мотивація. Якщо хтось вам сказав, що тут “гарно заробляють” – тим більше тримайтесь осторонь. В ІТ заплатять значно більше. І значно раніше. Краще зануртесь в JS і буде вам щастя. Принаймні, мотивовані люди отримають більше шансів.

Стрес

Стрес — робочий колега диспетчера УПР, особливо недосвідченого.

Робота авіадиспетчера непроста, доволі напружена. Сьогодні усе спокійно, завтра у вас перший Mayday за місяць і підвищений пульс, тиск і все інше. Рух літаків в небі — впорядкований та злагоджений процес, проте за ширмою різні пілоти, їх акцент чи погодні умови із раптовим завантаженням повітряного простору. Авіадиспетчер завжди має бути готовим до нового.

Авіадиспетчери до 2014 і після 24 лютого

До 2014 в Україні було відкрито значний об’єм повітряного простору. Крим був під українським контролем. Донбас обслуговував надзвичай важливі для далекомагістральних рейсів ділянки неба. Трафік був достатньо густим.

Після 2014 у нас відрубали Крим. Де-факто контроль над об’єктами Сімферопольського району польотної інформації втратили ще в березні 2014, а сам Сімферопольський центр закрили 13 березня. ICAO і надалі визнає цей простір українським, Росія незаконно претендує на нього як на власний.

Високі ешелони на Сході при цьому лишались доступними для цивільних. Проте 17 липня 2014 група варварів збила Boeing 777 MH17 над Гра́бовим. Загинули всі 298 людей на борту — 283 пасажири і 15 членів екіпажу, які летіли до Куала-Лумпура. Все. У нас буквально не стало дорогих та важливих трас, які проводжали літаки на схід та назад до Європи.

Наслідки для галузі в Україні були серйозними, суттєво впали зарплати. І при тому, що провідні ВНЗ готували десятки людей, вакансій для них зазвичай не було. Настала стагнація в розвитку сфери. Багато із наших фахівців складали тест Євроконтролю Feast, який відкривав шлях до відбору в європейських провайдерів. Тільки українське свідоцтво в ЄС автоматично не визнається: там треба заново пройти відбір, навчання і отримати місцеву ліцензію.

Всупереч всім негараздам, сфера розвивалась. В країну завозились гроші, відкривались авіашколи, ставало більше приватних пілотів. З’являлись нові авіакомпанії, як, наприклад, прогресивний оранжевий SkyUp.

Наприкінці 2021 – на початку 2022 медіа штормило від заяв про напад на Україну. Настав лютий. На фоні постійних заяв західних спікерів, українські авіакомпанії отримали заявки на повернення літаків лізингодавцям. 23 лютого я ще встиг відлітати свої коробочки на Київ Південному, а увечері уже закрили деякі аеропорти на сході (Харків, Дніпро і Херсон).

24 лютого зграя обалванених вирішила завчасно вмерти за чергового фюрера. Повітряний простір закрили повністю для цивільних. В небі літали лише військові та довбані Кинджали, Калібри і різні Ха-шки. Ну і ще багато всього.

Отож, на сьогодні в Україні заборонено повітряний рух цивільним. Час від часу з’являються заяви про те, що колись можуть відкрити чи то Львів під ковпаком Петріотів, чи то Ужгород, як приНатівське містечко. На папері готовність планують забезпечити у 2026–2027 роках, конкретної дати немає. Думаю, цього не станеться.

Війна має серйозні наслідки для людей, які працюють у сфері. Якщо пілоти та інструктори мають можливість працювати за кордоном, більшість авіадиспетчерів не працюють. Кому пощастило, час від часу проходять тренажерну підготовку. Багатьох скоротили.

Украерорух наче розуміє цю проблему і старається тримати фахівців “у формі”. Наскільки відомо, було відкрито тренажери в Києві, Харкові та Одесі, там авіадиспетчери продовжують навчання. Є люди, які стали військовими. Багато з них пішли в ІТ, ще кудись там.

Поки що все складно. Та це завершиться.

Зарплата авіадиспетчера в Україні та за кордоном

Стосовно української зарплати знаю більше. Зарплата диспетчерів за кордоном відрізнятиметься, тому цифри нижче — з офіційної статистики та сайтів самих провайдерів.

Нижче наведу приблизні діапазони рівня зарплат авіадиспетчерів в Штатах, Європі та окремо в Україні.

Регіон	Зарплата, за рік	Примітки
США	медіана ~148 000$	Дані Bureau of Labor Statistics за травень 2025. Нижні 10% — менше 78 420$, верхні 10% — понад 215 610$
Європа	від ~72 000 € до 140 000 € і вище	Німеччина (DFS) — приблизно 72 000–140 000 € на рік. Велика Британія (NATS) — 48 480–56 247 £ одразу після навчання, у досвідчених понад 100 000 £. Залежить від органу контролю, завантаженості та вислуги

Зарплата авіадиспетчера в Україні, перш за все, залежить від вислуги та органу контролю. До повномасштабної війни молодий авіадиспетчер міг розраховувати на зарплату від ~1500$, в залежності від місця роботи. В завантажених аеропортах та регіональних підрозділах зарплата вища. Але це довоєнний орієнтир: зараз, при закритому небі, більшість диспетчерів у простої, а це дві третини окладу.

Зарплата авіадиспетчера включає:

• Основний оклад,
• Оплату за знання англійської (в залежності від рівня),
• Доплату за роботу в умовах шкідливості,
• Доплату за нічну зміну,
• Доплату за інтенсивність роботи,
• Винагороду за вислугу років,
• Доплату за роботу інструктором,
• Компенсацію витрат на харчування.

Проте це не все. Авіадиспетчери мають гарний соціальний пакет, відпустки та іншу допомогу. Працівникам можуть виплачувати допомогу на оздоровлення, премії, різні матеріальні заохочення і т.д. Отже, заробіток гарний, соціалка узагалі супер.

Трішки висновків

Авіадиспетчер — професія не для всіх. Як мінімум ви повинні любити авіацію та захоплюватись польотами. Зарплати хороші, умови праці також добрі. Успіхів!