Чи може один пілот керувати літаком

Чомусь часто в медіа розповсюджують інформацію про потенційну можливість «зекономити» на двочленному екіпажі літака та дозволити відповідати за сотню чи більше пасажирів одному пілоту.

Нерідко порушується питання про роль пілотів та їх майбутню заміну автопілотом. Постає питання: чи раптом не настав момент, коли екіпажі можна скоротити до мінімуму та довірити частину роботи автопілоту? Чи поки все ще рано?

Далі поділюсь своїм баченням, чому світ ще не скоро перейде до одночленного екіпажу літаків у сфері пасажирських авіаперевезень.

Причини, чому один пілот не може керувати літаком:

• Резервування: з самого зародження авіації основним принципом було резервування. Один пілот допускає більше помилок, ніж злагоджений екіпаж, в якому «працює» CRM. В одного пілота може накопичуватися втома під час тривалого рейсу, що може позначитися на безпеці. Існують спеціальні процедури для відпочинку членів екіпажу, коли один пілот відпочиває, а інший «летить».
• Incapacitation: якщо одному пілоту стає погано, його обов’язково підстрахує колега. В історії чимало випадків, коли пілот втрачав свідомість, і лише завдяки присутності компаньйона літак безпечно приземлявся.
• Розподіл обов’язків: в авіації існують поняття pilot flying (PF) та pilot monitoring (PM). PF несе відповідальність за всю діяльність, яка безпосередньо впливає на управління траєкторією польоту. PM стежить за ходом польоту і відповідає за радіозв’язок з УПР, бортпровідниками та пасажирами. У випадку, коли усім займатиметься один пілот, навантаження на нього суттєво зросте, що безпосередньо вплине на безпеку.
• Seniority та навчання: зазвичай після навчання пілоти поступово «ростуть» та стають другими пілотами (FO, first officer). Як одразу після навчання саджати такого пілота в кабіну — питання.
• Туалет: пілоти є людьми, і ходять в туалет. А також харчуються. Що робити, якщо пілот-універсал захоче «відійти»?

Отож

На сьогодні немає заміни добре навченому та злагодженому екіпажу у «великій» авіації.