У медіа та авіаційних колах традиційно час від часу обговорюють ідею скорочення екіпажу комерційних авіалайнерів до одного пілота. Головний аргумент — економія. Типу живемо в такий час, коли і ChatGPT, супер-технології, а роль автопілота стає все більш значущою. А пілотів чомусь аж двоє!
Це породжує логічне питання: чи не настав час, коли можна довірити частину роботи автоматиці, а відповідальність за сотні пасажирів покласти на одного професіонала?
Чи справді світ готовий до такого кроку, чи це передчасна і небезпечна ідея? Розглянемо, чому найближчим часом перехід до одночленних екіпажів у пасажирських авіаперевезеннях є малоймовірним і вкрай ризикованим.
Причини, чому один пілот не може керувати літаком
Зоря авіації заклала фундаментальний принцип безпеки — резервування. Усе в літаку дублюється: двигуни, гідравлічні системи, електроніка. Але найважливішим елементом резервування є людський.
Двочленний екіпаж, що працює за принципами CRM (Crew Resource Management), є злагодженою системою, де один пілот постійно перевіряє дії іншого. Це мінімізує ризик помилок, особливо у стресових ситуаціях.
Під час довгого рейсу в одного пілота неминуче накопичується втома. Наявність напарника дозволяє організувати відпочинок по черзі, що прямо впливає на підтримання концентрації та безпеку польоту.
Раптова недієздатність (Incapacitation): коли другий пілот — єдиний порятунок
Найбільш переконливим аргументом проти одного пілота є ризик раптової втрати ним дієздатності. Якщо пілоту стане погано, він знепритомніє або зазнає серцевого нападу, лише присутність колеги може врятувати ситуацію.
Історія авіації, навіть найновіша, має яскраві приклади, два з яких варто згадати:
Випадок з Eurowings 4Y1205 (липень 2023 року)
На рейсі 4Y1205, що прямував до Франкфурта, капітан екіпажу відчув себе погано і втратив дієздатність під час критичної фази польоту — заходу на посадку. Другий пілот негайно оголосив надзвичайну ситуацію, взяв на себе повне керування літаком і самостійно безпечно посадив Airbus A320. Завдяки його присутності та професіоналізму трагедії вдалося уникнути.
Випадок з Lufthansa LH1140 (лютий 2024 року)
Під час рейсу LH1140 з Франкфурта до Севільї капітан на деякий час залишив кабіну, щоб відвідати вбиральню. За лічені хвилини у другого пілота, що залишився за штурвалом сам, стався раптовий напад, і він знепритомнів. Літак Airbus A321 з 205 людьми на борту близько 10 хвилин летів без контролю з боку пілотів. Капітан не міг потрапити до кабіни через стандартну процедуру і був змушений використати аварійний код доступу. Повернувшись, він виявив свого колегу без свідомості, взяв керування на себе та здійснив екстрену посадку в Мадриді. Цей інцидент став хрестоматійним доказом того, наскільки небезпечною є навіть тимчасова відсутність одного з пілотів у кабіні.
За даними європейських авіаційних регуляторів, щороку фіксуються десятки інцидентів, пов’язаних із недієздатністю одного з членів екіпажу.
Розподіл обов’язків та навантаження
В авіації існує чіткий розподіл ролей: pilot flying (PF) та pilot monitoring (PM). Перший безпосередньо керує траєкторією польоту, тоді як другий стежить за параметрами, веде радіозв’язок, взаємодіє з бортпровідниками та виконує навігаційні розрахунки.
Ця система дозволяє ефективно розподілити величезне розумове навантаження. Покласти всі ці обов’язки на одну людину — означає суттєво підвищити ймовірність помилки через перевантаження, особливо в складних метеоумовах чи при виникненні нештатної ситуації.
Навчання та передача досвіду
Кар’єра пілота будується поступово. Після закінчення льотної школи та отримання ліцензії молодий фахівець стає другим пілотом (First Officer).
Роками він набирається досвіду, літаючи пліч-о-пліч із досвідченим капітаном. Ця модель наставництва є ключовою для підготовки кваліфікованих командирів.
Як у системі з одним пілотом садити за штурвал випускника, який ще не має тисяч годин нальоту та досвіду прийняття рішень у реальних умовах? Це питання залишається без відповіді.
Елементарні людські потреби
Пілоти — живі люди. Під час багатогодинних трансатлантичних рейсів їм потрібно їсти, пити та відвідувати туалет. Як ми бачили на прикладі рейсу Lufthansa, навіть коротка відсутність у кабіні може мати катастрофічні наслідки. Хто буде керувати літаком, якщо єдиний пілот захоче «відійти»?
Отже
На сьогодні не існує реальної та безпечної заміни добре навченому та злагодженому екіпажу з двох пілотів у «великій» авіації. Хоча технології автопілотування вражають, вони є лише інструментом, що допомагає людям. Інциденти з Lufthansa та Eurowings є холодним душем для тих, хто в гонитві за економією готовий ризикувати найціннішим — людськими життями.
Принцип резервування, особливо коли йдеться про людський фактор, залишається непорушним фундаментом безпеки пасажирських авіаперевезень.
